§ 20. Технічні культури: картопля, льон, соняшник, цукровий буряк

На попередньому уроці ви дізналися про зернові культури — пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу та гречку. Пригадайте, що таке поле. Які рослини належать до культурних зернових? Які рослини сіють на полях України? Яка різниця між ярою та озимою пшеницею? Розкажіть про одну з культурних зернових рослин (пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу чи гречку). Що виготовляють із культурних зернових рослин (пшениці, жита, ячменю, кукурудзи або гречки)? Що потрібно робити для одержання високих урожаїв зернових культур?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про технічні культури: картоплю, льон, соняшник і цукровий буряк.

Технічні культури — це рослини, які люди вирощують для отримання різної сировини. З неї виготовляють товари для задоволення потреб людини в їжі, одязі.

Багато традиційних українських страв готують з картоплі. Споживають бульбу цієї рослини. Бульба — це потовщене підземне стебло картоплі. На бульбі є вічка — маленькі заглиблення з бруньками. Після того як бульбу висадять у землю, з бруньок над землею виростають стебла. З однієї бульби виростає в середньому 4-8 трав’янистих стебел. З них утворюється кущ. Кущі картоплі бувають прямостоячі та розлогі.

Картопля з пагонами

Листки в картоплі складні, зелені, складаються з центрального черешка (стрижня) та непарної кількості листкових пластинок.

Квітка картоплі має 5 пелюсток білого, синього, фіолетового чи рожевого кольорів. Плід картоплі — округла жовто-зелена ягода. Його їсти не можна! Він отруйний і може зашкодити здоров’ю людини.

Картопля цвіте в середині літа. Під час цвітіння на кінцях підземних стебел утворюються бульби. У них нагромаджуються поживні речовини. В одному кущі картоплі може бути до 15-20 бульб.

З бульб картоплі готують різноманітні страви. У багатьох родин картопля присутня на столі щодня, тому її ще називають «другим хлібом». Бульби картоплі варять, печуть, смажать, з них готують пюре, салати. Нею годують домашніх тварин.

Догляд за картоплею передбачає знищення бур’янів, обгортання (розпушування землі навколо куща та засипання нижньої частини стебла вологою землею), боротьбу зі шкідниками картоплі — колорадськими жуками.

У світовому землеробстві льон відомий досить давно. Це однорічна культурна технічна рослина. Стебла цих рослин густо вкриті дрібними зеленими листками. Квітки льону невеликі, блакитного кольору. Після запилення з квіток утворюються сухі плоди — коробочки. У плодах дозрівають дрібні насінини.

В Україні вирощують льон-довгунець і льон-кудряш. У льону-довгунця стебло прямостояче, високе, розгалужене на верхівці. Квіток небагато. Довгі стебла дають гнучке, тонке й міцне волокно. З них виготовляють нитки, мотузки й полотно. Із лляного полотна роблять красиві рушники, скатертини та одяг.

Квіти картоплі

Плоди картоплі

Бульба картоплі

Колорадські жуки

Плід-коробочка льону

У льону-кудряша низьке й дуже розгалужене стебло. На кожному стеблі — багато квіток і плодів з насінням. Із насіння льону-кудряша виготовляють олію. Лляна олія містить безліч корисних речовин. Вони необхідні для організму людини. Її рекомендують вживати для профілактики хвороб серцево-судинної системи та при інших захворюваннях.

Лляну олію використовують у приготуванні різних холодних страв — вінегретів, салатів, соусів. Макуха, виготовлена з насіння льону, є цінним кормом для тварин.

Соняшник вирощують в Україні як олійну культуру. У його насінні міститься багато олії. Ця рослина посідає перше місце серед олійних культур за кількістю олії, що добувається з насіння. За смаковими якостями соняшникова олія вважається однією з найкращих. Соняшник — світлолюбна, теплолюбна й посухостійка рослина.

Соняшник має одне пряме стебло, вкрите шорсткими волосками. Усередині стебла губчаста тканина. Висота стебла — від 50-70 сантиметрів до 3 метрів.

Листки соняшника великі, мають довгий черешок. Листкові пластинки овально-серцеподібні, вкриті короткими шорсткими ворсинками. Суцвіття соняшника — це багатоквітковий кошик. Цвіте 7-10 днів. Важливою особливістю будови квітки соняшника є наявність спеціальних органів — нектарників. Вони виділяють нектар. Збираючи нектар, бджоли запилюють квітки соняшника. Плід соняшника — сім’янка. Всередині неї міститься ядро, яке не прилипає до зовнішнього покриття (лушпиння). У кожному соняшнику є від 1 до 2 тисяч насінин.

Льон-довгунець

Насіння соняшника

Соняшникову олію в Україні використовують для приготування їжі практично в кожному домі. Із соняшникової олії виготовляють маргарин. Він є незамінним для випікання хлібобулочних виробів. Також соняшникову олію додають під час виготовлення мила, лаків, фарб, лінолеуму.

Всім відомі цінні властивості соняшникового меду: він легко засвоюється, живить клітини, покращує стан волосся, нігтів, нормалізує роботу кишківника, знімає запалення тощо.

До багатьох страв української кухні додають цукор. Для його виготовлення вирощують цукрові буряки. Цей буряк має білий колір і солодкий смак. Це дворічна рослина.

На першому році життя з насінини виростає укорочений пагін з розеткою великих зелених листків на довгих черешках. У землі розвивається коренеплід, який викопують восени. Буряк першого року життя не цвіте й не утворює плодів з насінням. Він лише нагромаджує поживні речовини в своєму корені. З очищених коренеплодів на цукровому заводі виробляють цукор.

Для отримання насіння цукрового буряка залишають насінник. Весною його саджають у ґрунт. З насінника за літо виростають високі стебла з листками та квітками. Квітки запилюють комахи. Після запилення з квіток утворюються плоди з насінням. Рослина дає насіння тільки другого року.

Цукровий буряк

Насіння цукрового буряка

Запам’ятайте

Бульба — потовщене підземне стебло картоплі.

Вічка — маленькі заглиблення з бруньками на бульбі картоплі.

• 1. Які культури називають технічними?
• 2. Чому картоплю називають «другим хлібом»?
• 3. Які страви готують з картоплі?
• 4. Коли висаджують картоплю?
• 5. Як доглядають за картоплею?
• 6. Розкажіть про будову однієї з технічних культур (соняшник, льон чи цукровий буряк).
• 7. Як вирощують технічні культури (на прикладі соняшника, льону чи цукрового буряка)?
• 8. Що виготовляють із технічних культур (соняшника, льону чи цукрового буряка)?

• 1. Розмістіть слова в такому порядку, щоб прочитати прислів’я. Посієш, то, вчасно, і, рясно, вродить.
• 2. Відгадайте загадки. Відповіді запишіть у зошит.

а) В полі хороше мені Зеленіти навесні.

Овоч цей всі люблять дуже,

г) Квітка ця на сонце схожа,

Цікаво знати.

Топінамбур — рослина, зовні схожа на соняшник. Під землею у неї ростуть бульби. Вони схожі на картоплю, але мають різну форму й колір (білий, жовтий, рожевий, фіолетовий). М’якоть бульб ніжна, соковита, з приємним солодкуватим смаком.

Топінамбур зовсім не вимагає догляду. Росте самостійно на будь-якому ґрунті. Він не боїться шкідників та бур’янів. Добре росте як на сонці, так і в тіні. Топінамбур починає цвісти тільки пізньої осені. Дозріває в жовтні-листопаді, коли з’являються заморозки. Ця рослина не накопичує нітратів (шкідливих речовин) ні в бульбі, ні в стеблах.

До складу топінамбура входять мінеральні солі, білки, амінокислоти та безліч вітамінів. Регулярне вживання топінамбура знижує рівень цукру в крові. Ці властивості роблять його вкрай необхідним як тим, хто вже хворіє на цукровий діабет, так і тим, хто схильний до цього захворювання і має ризик захворіти.

Рослина відома також під назвами «земляна груша», «соняшник бульбастий» та «єрусалимський артишок». У дикому вигляді рослина росте в Північній Америці.

§ 19. Зернові культури: пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка

Під час вивчення розділу «Рослини поля» ви дізнаєтеся про вирощування, догляд і використання зернових і технічних культур. Прочитаєте про бур’яни городу й поля, про працю людей та використання в полі сучасної сільськогосподарської техніки.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про зернові культури: пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу та гречку.

Подорожуючи Україною, ви могли бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав’янистими рослинами. Оброблена ділянка землі, на якій зростають культурні рослини, називається полем.

Найбільші площі землі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.

Багато полів засівають пшеницею. Це хлібна однорічна рослина. Розрізняють яру та озиму пшеницю. Яру пшеницю висівають навесні. Протягом літа вона виростає й достигає. Озиму пшеницю висівають восени, як правило, у вересні. Через декілька днів вона сходить і зимує під снігом до весни. Навесні, коли зійде сніг, пшениця продовжує рости.

Зелена пшениця

Стебло пшениці — соломина. Вона всередині порожниста. Соломина має перетинки — вузли. Завдяки вузлам стебло міцне й не ламається. Листки пшениці вузькі й довгі. Вони не мають черешка і прикріплені до стебла основою. Квітки пшениці зібрані в суцвіття — колос. У колосі достигає 30-50 зерен. Дозрівають зерна поступово. Спочатку вони зелені й м’які. Якщо зелене зерно пшениці розтиснути, з нього витече білий, як молоко, сік. Потім зерно жовтіє і поступово твердішає. Стигле зерно пшениці тверде і має жовтий колір. Дозріле зерно починає осипатися на землю.

Збирають пшеницю тоді, коли зерно вже має жовтий колір, але ще м’яке й не висипається з колосків. Із пшеничного зерна виготовляють борошно, манну крупу. Із нього випікають білий хліб, батони, булочки тощо. Солома використовується для годівлі худоби та підстилки. З пшеничної соломи виготовляють папір, картон, килимки тощо.

На полях України часто сіють озиме жито. Це однорічна культурна рослина. Жито має високу холодостійкість і навіть у безсніжні зими може витримувати морози до -25 °С. Жито дуже схоже на пшеницю. Стебло жита — тонка й висока соломина. Листки тонкі й довгі. Квітки зібрані в суцвіття — колос із 30-50 зернами. Зерна жита достигають поступово. Стиглий колос жита хилиться до землі.

Стигла пшениця

Зерно пшениці

Пшенична солома

Зелене жито

За розміром і кольором зерно жита відрізняється від пшеничного. У жита воно довше та має сіруватий відтінок.

Із житнього зерна виготовляють житнє борошно та печуть житній (чорний) хліб. Житній і пшеничний хліб є основними продуктами харчування населення.

Із подрібненого житнього зерна виготовляють корми для свиней і великої рогатої худоби. Житню солому використовують як підстилку для тварин. Також із неї виготовляють папір, головні убори, кошики тощо.

Корисною однорічною хлібною рослиною є ячмінь. Його висівають ранньої весни, щойно починаються польові роботи. Він швидко росте. За 60-90 днів зерно ячменю достигає.

Стебло ячменю — соломина. Воно прямостояче, гладеньке, з перетинками (вузлами). Листки вузькі й довгі. Стебло закінчується колосом. У більшості сортів культурного ячменю в колосі шість рядків зернин. Такий колосок містить 2560 зернин.

Ячмінь вирощують для приготування солоду. Солод потрібний при виготовленні пива, спирту, сиропу та швидких сніданків. Також ячмінь вирощують на корм для тварин. Солому можуть застосовувати як корм або підстилку для худоби.

Стигле жито

Стиглий ячмінь

Зерно ячменю

Важливою хлібною культурою є кукурудза. Стебло в цієї рослини високе, товсте, усередині суцільне. Листки широкі, довжиною до одного метра. Зерно кукурудзи достигає в качанах. Качан — це суцвіття. На стеблі кукурудза має 2-3 качани. Зернини в качанах розміщені рядами. У одному качані кукурудзи — до тисячі зернин. Зерно має переважно жовтий чи білий кольори.

Кукурудза добре росте там, де тепле й довге літо. Її висівають у кінці весни. Тоді сонце вже прогріло ґрунт. Доглядають і обробляють кукурудзяні поля за допомогою спеціальної техніки. Вона розпушує ґрунт, вносить добрива, видаляє бур’яни, обприскує рослини розчинами, що запобігають хворобам. Збирають качани кукурудзи також за допомогою машин. Качани просушують і зберігають у сухих приміщеннях.

В Україні кукурудзу вирощують переважно як кормову культуру. Її зерно є цінним кормом для всіх свійських тварин і птиці. Стебла молодих рослин, недостиглі качани і листки згодовують худобі одразу або з них готують силос (подрібнюють і заквашують в особливих ямах).

Із зерна кукурудзи виготовляють борошно, крупу, крохмаль, пластівці та інші продукти. Зерно кукурудзи є сировиною для виробництва спирту. Із зародків кукурудзи виробляють олію. Вона має лікувальні властивості. Із стебел, листків і обгорток качанів виготовляють папір, клей, фарби, штучну смолу тощо.

Дуже цінною однорічною зерновою рослиною є гречка. Вона має порожнисте, гілкувате стебло. Листки в неї зелені, мають серцеподібну форму. Довжиною вони від 2 до 7 і шириною від 2 до 5 сантиметрів.

Молода кукурудза

Стигла кукурудза

Качан і зерно кукурудзи

Квітки гречки утворюються на верхівках стебел суцвіття. Вони відносно великі, пахучі, з білими або рожевими пелюстками. Цвіте гречка 2540 днів. Гречка — чудовий медонос. Вона добре виділяє нектар вранці й до опівдня. У спеку й посуху нектар висихає і не приваблює бджіл. Плід у гречки — це тригранний горішок маленького розміру.

Гречка — теплолюбна рослина. Краще росте, коли навколо достатньо світла. Сіють гречку тоді, коли ґрунт добре прогріється і зникне загроза весняних заморозків. При температурі мінус 1-2°C сходи гречки гинуть. Перед посівом гречки ґрунт обробляють для знищення бур’янів і збереження вологи. Час достигання гречки різний. Тому її збирають тоді, коли більшість плодів дозріє. Гречку скошують у валки й обмолочують спеціальною технікою.

Гречані крупи здавна використовують в українській кухні для приготування різноманітних супів, каш, гречаників та запіканок. Гречка вважається ідеальною їжею для хворих на цукровий діабет. Регулярне вживання в їжу гречки сприяє усуненню тривоги, депресії, втоми й навіть покращує розумову діяльність.

Для одержання високих врожаїв зернових культур потрібно доглядати за полем. Для цього треба задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі. Урожайність зернових культур підвищують внесенням добрив. Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли в ґрунті достатньо вологи й він добре прогрітий сонцем. Є навіть прислів’я: «Весняний день рік годує». Якщо вологи в ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.

Зерно гречки

Запам’ятайте

Поле — оброблена ділянка землі, на якій засіяні (посаджені) культурні рослини.

Яра пшениця — зернова культура, яка висівається навесні й протягом літа виростає і достигає.

Озима пшениця — зернова культура, яка висівається восени, зимує під снігом, виростає і достигає влітку наступного року.

Соломина — стебло зернової культури.

Вузол — перетинка на стеблі зернової культури.

Колос — суцвіття більшості зернових рослин (пшениці, жита, ячменю).

Качан — розмовна назва суцвіття кукурудзи, на якому утворюється початок і росте насіння. Також вжиткова назва головки капусти.

Силос — соковитий корм для свійських тварин, який отримують із подрібнених стебел, качанів і листків молодої кукурудзи.

• 1. Що таке поле?
• 2. Які рослини належать до культурних зернових?
• 3. Які рослини сіють на полях України?
• 4. Яка різниця між ярою та озимою пшеницею?
• 5. Розкажіть про одну з культурних зернових рослин (пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу чи гречку).
• 6. Що виготовляють із культурних зернових рослин (пшениці, жита, ячменю, кукурудзи або гречки)?
• 7. Що виготовляють із пшениці (жита, ячменю, кукурудзи або гречки)?
• 8. Що потрібно робити для одержання високих урожаїв зернових культур?

Цікаво знати.

У багатьох країнах кукурудзу називають маїс. Ця однорічна рослина може вирости до 7 метрів заввишки. Це приблизно дорівнює висоті двоповерхового будинку.

У кукурудзи є майже всі необхідні для організму людини речовини. За поживністю вона значно перевершує квасолю та інші бобові. Кукурудза дуже корисна для здоров’я. Вона багата на мікроелементи. Вони покращують стан зубної емалі, підвищують працездатність, сприяють кращій роботі травного тракту.

Лідерами із вживання кукурудзи є мексиканці. У середньому кожний мексиканець з’їдає близько 90 кілограмів кукурудзи на рік. Американець з’їдає 40 кілограмів, індієць — 4 кілограми. Українці вживають кукурудзи значно менше.

Цікаво знати.

Кукурудза ще з давніх часів була основною їжею мексиканців та індіанців. Вперше вона була одомашнена предками сучасних мексиканців ще 10 тисяч років до нашої ери. У Європу насіння кукурудзи привіз мореплавець, першовідкривач Америки Христофор Колумб.

Археологи стверджують, що американські індіанці їли попкорн ще п’ять тисяч років тому. Вони змішували зерна кукурудзи з піском і розводили поряд з ними багаття. А потім ловили зерна, які лускали. Обтрушували їх від піску і ласували.

Тема 3. Рослини

Про це та багато іншого ви дізнаєтеся, опанувавши тему «Рослини».

• розмножувати рослини одним зі способів вегетативного розмноження;
• пророщувати насіння;
• доглядати за рослинами.

§ 21. Рослина – живий організм

Пригадайте ознаки живого. Що вивчає ботаніка?

Рослина – це цілісний організм, якому, як і будь-якій іншій живій істоті, притаманне живлення, дихання, обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження.

Усі представники рослин є об’єктом дослідження біологічної науки — ботаніки (від грец. ботане — трава, рослина). Чим рослини відрізняються від представників інших груп організмів?

Рослини самі створюють органічні речовини з неорганічних. Ви вже знаєте, що такий тип живлення називають автотрофним. Їхні клітини містять хлорофіл, здатний вловлювати сонячні промені та засвоювати їхню енергію. Розгляньте малюнок 83 і пригадайте складові клітини рослини.

Мал. 83. Клітина рослини: 1 – клітинна оболонка; 2 – клітинна мембрана; 3 – цитоплазма; 4 – ядро; 5 – мітохондрія; 6 – хлоропласт; 7 – вакуоля, 8 – інші органели

Мал. 84. Схема, що ілюструє живлення рослин. Завдання. Розгляньте малюнок і поясніть повітряне живлення рослин

Отже, рослинам доступна енергія Сонця, яку вони засвоюють завдяки фотосинтезу (пригадайте, органела, завдяки якій здійснюється фотосинтез, – це хлоропласт). Фотосинтез – унікальний природний процес, завдяки якому рослини перетворюють неорганічні речовини навколишнього середовища (вуглекислий газ і воду) в органічні, використовуючи енергію Сонця. При цьому в навколишнє середовище виділяється кисень. Інші організми – тварини, гриби, більшість бактерій – використовують для власного живлення готову органічну речовину, створену рослинами.

Воду для здійснення фотосинтезу рослини отримують переважно з ґрунту, а вуглекислий газ – з повітря. Процес засвоєння рослинами вуглекислого газу з атмосфери має назву повітряне живлення (мал. 84).

Як довести, що рослина виділяє кисень у процесі фотосинтезу? Виконаємо дослід (мал. 85). Дві рослини щільно накриємо скляним ковпаком. Одну з них поставимо на кілька діб у темне місце, а іншу – залишимо на світлі. Через кілька діб поставимо під скляні ковпаки, якими накрито рослини, запалені свічки. Свічка горітиме довше під ковпаком, яким було накрито освітлену рослину. Це пояснюється тим, що на світлі здійснюється фотосинтез і під ковпаком накопичується кисень, який підтримує горіння. У рослині, яка залишалася в темряві, фотосинтез не відбувався, і необхідний для горіння кисень не виділявся.

Мал. 85. На світлі рослина виділяє кисень

Мал. 86. Дослід, що демонструє утворення крохмалю в зелених листках на світлі

За допомогою іншого досліду доведемо, що в процесі фотосинтезу утворюється вуглевод крохмаль (пригадайте, молекула крохмалю утворена з молекул глюкози) (мал. 86). Витримаємо певний час кімнатну рослину (бальзамін, герань, гортензію чи іншу) в темряві, щоб вичерпалися запаси крохмалю в їхніх листках. Потім накриємо частину листка з обох боків смужкою непроникного для світла паперу або фольги (мал. 86, 1). Поставимо рослину на яскраве світло і витримаємо її там упродовж кількох годин. Зріжемо листок, знімемо з нього смужку паперу або фольги та опустимо на 2-3 хв в окріп, а потім – у гарячий спирт (мал. 86, 2). Після цього промиємо листок водою та обробимо слабким розчином йоду. Ми побачимо, що він забарвиться нерівномірно, адже затінена частина листка буде безбарвною (мал. 86, 3). Це пояснюється тим, що внаслідок фотосинтезу в освітленій частині листка утворився вуглевод крохмаль. Під впливом йоду крохмаль синіє.

Також у листку утворюються й інші органічні речовини.

Крім фотосинтезу, в організмі рослини відбувається дихання. Під час дихання рослина вбирає кисень і виділяє вуглекислий газ. При цьому органічні речовини рослини розкладаються, унаслідок чого вивільняється енергія. Ця енергія насамперед потрібна самим рослинам для забезпечення процесів життєдіяльності в нічні години, коли немає сонячного світла.

Для виявлення дихання в рослин виконаємо дослід. Візьмемо дві склянки. В одну з них наллємо чисту воду, а в іншу – прозору вапновану воду. У кожну помістимо по гілочці елодеї. Накриємо склянки ковпаками та поставимо в темне місце. Через два-три дні побачимо, що вапнована вода стала каламутною. Це свідчить про те, що рослина під час дихання виділяє вуглекислий газ, який реагує з вапнованою водою (мал. 87).

Мал. 87. 1. Посудина із чистою водою. 2. Вапнована вода стала каламутною через хімічну реакцію, що відбулася між вапном і вуглекислим газом

Мал. 88. 1. На стінках колби з’явилися краплинки води, 2. Схема випаровування води листками

Усі процеси життєдіяльності рослини відбуваються лише за наявності води. Рослини зазвичай поглинають багато води, але безпосередньо для утворення органічних речовин використовують лише незначну її кількість. Основна маса води випаровується.

Випаровування води – це виділення з рослини водяної пари. Воду випаровують усі частини рослини, а найінтенсивніше – листки. Здатність рослини випаровувати воду можна довести за допомогою нескладного досліду.

Візьмемо будь-яку кімнатну рослину. Помістимо гілочку з листками в колбу, яку щільно закриємо ватою (мал. 88, 1). Через деякий час на стінках колби з’являться краплини води, яку випарували листки (мал. 88, 2).

Рослини ростуть, поступово збільшуючись у розмірах. Як й інші організми, вони розмножуються.

Рослини від інших організмів відрізняються також своєю будовою. Організм більшості рослин складається з органів. Орган – це частина організму, яка має певну будову та виконує певні функції.

З курсу природознавства ви знаєте, що органами рослини є пагони та корені (мал. 89). Пагін складається зі стебла та розміщених на ньому листків і бруньок.

Корені та пагони – це вегетативні органи рослини. Вони виконують функції росту, живлення, обміну речовин, виділення продуктів обміну тощо, тобто здійснюють різноманітні процеси життєдіяльності рослини.

Мал. 89. Будова рослини: 1 – корені; 2 – стебло; 3 – листок; 4 – квітка; 5 – плід, 6 – пагін

Мал. 90. Репродуктивні органи рослин: 1 – квітка; 2 – плід; 3 – насінина

Квітка, плід і насінина – генеративні (від латинського слова генеро – народжую, відтворюю) органи квіткових рослин (мал. 90). Вони забезпечують насінне розмноження. Квітка – це вкорочений та видозмінений пагін. У квітці формуються статеві клітини, що забезпечують утворення насіння.

Пригадайте, у чому полягають відмінності клітини рослин від клітин тварин і бактерій.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Рослини здатні до фотосинтезу. Використовуючи енергію світла, вони створюють органічні речовини з неорганічних. Тому рослини – це автотрофні організми. У процесі фотосинтезу рослини виділяють кисень та вбирають вуглекислий газ.
• Дихання – процеси розкладання органічних речовин з вивільненням енергії, необхідної для життєдіяльності організму. Під час дихання рослина вбирає кисень і виділяє вуглекислий газ.
• Унаслідок випаровування води листками посилюється надходження з ґрунту розчину поживних речовин та охолоджується рослина.
• Корені та пагони – вегетативні органи рослини. Квітка, плід і насіння – генеративні органи.

Поповніть свій біологічний словник: випаровування, вегетативні та генеративні органи.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Зазначте органели клітини рослин, у яких відбувається фотосинтез: а) ядро; б) хлоропласти; в) вакуолі.
• 2. Укажіть вегетативний орган рослини: а) квітка; б) насінина; в) пагін; г) плід.
• 3. Визначте, чим процес фотосинтезу відрізняється від дихання: а) кисень поглинається; б) кисень виділяється; в) вуглекислий газ виділяється.
• 4. Укажіть процес, під час якого рослини виділяють кисень: а) фотосинтез; б) дихання; в) випаровування води.

Дайте відповідь на запитання

• 1. Що характерно для рослин?
• 2. Про що свідчить тісний взаємозв’язок усіх органів у рослинному організмі?

Установіть, які процеси забезпечують вегетативні та генеративні органи рослин.