“Людина з кіноапаратом”: що покажуть в програмі міжнародної ретроспективи Київського тижня критики

Цьогоріч вона матиме назву “Людина з кіноапаратом” та об’єднає шість фільмів про тих, хто робить кіно і хто його дивиться. Серед них – стрічки Пола Томаса Андерсона, Тіма Бертона, Біллі Вайлдера та інших відомих режисерів.

Героєм постера програми міжнародної ретроспективи став кіномеханік із драматичної комедії “Прощавай, Dragon Inn” (2003). Цей фільм тайванського режисера Цая Мінляна розповідає про останній сеанс старого кінотеатру, який назавжди зачиняється.

Також у програмі фільм “Бульвар Сансет” (1950) Біллі Вайлдера, що вважається шедевром жанру нуар. Це похмура та іронічна рефлексія на тогочасний Голлівуд із його вадами. Перед глядачем розгортається історія амбітного, але неуспішного молодого сценариста, й актриси, яка була зіркою німого кіно, але пізніше стала забутою.

Драматичний трилер “Крізь шпарину” (1960) британського режисера Майкла Пауелла розповідає про серійного вбивцю, який використовує для своїх злочинів кінокамеру – так він фіксує вираз жаху на обличчях жертв. Нині картину вважають одним з найкращих британських фільмів, втім, після виходу її сприйняли настільки негативно, що режисер не зняв на батьківщині більше жодної стрічки.

Ще одне кіно з програми – комедія “Ед Вуд” (1994) режисера Тім Бертона, що переповідає історію людини, яка здобула славу “найгіршого режисера всіх часів”. Попри те, що всі навколо намагалися його спинити, він став незабутнім кінематографістом, хоча й відомим не своєю майстерністю.

Також на кінофестивалі можна буде побачити драматичну комедію “Ірма Веп” (1996) французького режисера Олів’є Ассаяса. У центрі сюжету стрічки – улюблениця Вонга Карвая, кінозірка Меґґі Чун, яка грає саму себе. Вона погоджується приїхати до Франції для зйомок у фільмі, але подорож перетворюється на комедію помилок і культурних зіткнень.

Ще одна стрічка – драма “Ночі в стилі буґі” (1997) Пола Томаса Андерсона, що розповідає про індустрію фільмів для дорослих. Головний герой – хлопець на ім’я Едді, який раптово отримує шанс стати порнозіркою, – зафільмований в епоху зламу часів, коли доступність відеокамер та домашнього відео змінює порнокінотеатри.

Про фестиваль

Київський тиждень критики – міжнародний фестиваль арткіно, кураторами якого виступають українські кінокритики й кінокритикині: співзасновниця Спілки кінокритиків України, критикиня, редакторка Дарія Бадьйор, кінознавець і режисер, керівник науково-програмного відділу Довженко-Центру Станіслав Битюцький, кінокритик Сергій Ксаверов і кінокритикиня, лекторка курсу про кіно в “Культурному проекті” Анна Дацюк.

Програма цьогорічного фестивалю складатиметься з кількох секцій: організатори вже оголосили програми “Людина з кіноапаратом” та ретроспективну секцію “Жіноча роль”, присвячену знаковим українським акторкам. Незабаром будуть представлені міжнародна програма й програма “Фокус”.

Чому Джеймс Кемерон використав фальшивих персонажів, щоб розповісти справжню історію Титаніка

Титанік продовжує залишатися вражаючим кінематографічним досягненням і історією, яку глядачі не забудуть, і поки це засновані на реальних подіях, його головні герої вигадані, але чому Джеймс Кемерон вирішив використати підробку персонажів? Джеймс Кемерон став одним із найшановніших режисерів у індустрії завдяки своїм фільмам, які досліджують різні жанри, і завдяки своїм досягненням у них, з найпомітнішим прикладом Аватар . Але багато років тому Аватар прибув, ще один з його проектів став віхою в кіноіндустрії: Титанік.

Титанік — це романтичний фільм-катастрофа, заснований на розповідях про «Титанік» і «1912», але історія його головних героїв вигадана. Титанік слідує за романтикою Роуз ДеВітт Букатер (Кейт Вінслет) і Джек Доусон (Леонардо Ді Капріо), двоє пасажирів з різних соціальних класів, які закохуються на борту головного корабля під час його злощасного першого подорожі. Історію розповідає стара Роуз через багато років після затоплення «Титаніка», і глядачі повертаються в 1912 рік, щоб стати свідками її інтенсивного роману з Джеком. Хоча фільм заснований на реальній трагедії, головні герої вигадані, хоча один був натхненний реальною людиною, яка не мала зв’язку з подією.

Джеймса Кемерона надихнула художниця Беатріс Вуд , який вплинув на зображення старшої Роуз, але, на відміну від персонажа, Вуда не було на борту «Титаніка». Джек Доусон, з іншого боку, повністю вигаданий, хоча був пасажир, який підписався як «Дж. Доусона», але «J» означало Джозефа, і він був частиною екіпажу корабля, але Кемерон не знав, що є J. Доусон на борту «Титаніка» до тих пір, поки сценарій не був закінчений. З Титанік будучи заснованим на реальних подіях і навіть із кадрами реальної аварії, показаними протягом усього фільму, багато глядачів дивуються, чому Кемерон вирішив використовувати вигаданих персонажів замість реальних, і хоча він не пояснив це конкретне рішення, швидше за все, це було з повагу.

Кемерон поділився, що під час однієї зі своїх експедицій, щоб відвідати затонувши кораблі, він і команда зрозуміли, що хочуть жити до цього рівня реальності, але також зрозуміли, що це «це була не просто історія, це була не просто драма», і це було «подія, яка сталася з реальними людьми, які дійсно померли”. Він додав, що відчуває відповідальність за «передати його емоційне повідомлення», і він хотів вшанувати жертви, що привело його до інтенсивних досліджень екіпажу та пасажирів «Титаніка». Кемерон додав історичних персонажів Титанік, правда, але не в головних ролях. Серед найвідоміших – Моллі Браун (Кеті Бейтс), суднобудівник Томас Ендрюс (Віктор Гарбер), головний пекар Чарльз Джогін (Ліан Туохі), а також Айзедор та Іда Страус (Лью Палтер і Ельза Рейвен), літня пара, яку бачили, лежачи на ліжку, обійнявши один одного, поки вода наповнювала їх кімнату.

Чи вдалося Джеймсу Кемерону справді вшанувати жертви «Титаніка» своїм фільмом чи ні, залежить від кожного глядача, але правда, що, слідуючи вигаданому роману, він занурив глядачів у подвійну трагедію: затоплення корабля та кінець стосунків між Джеком і Роуз, а також дав їм відчуття втрати з смерть Джека . Якби Кемерон вирішив використати імена, історії та інше реальних пасажирів для головних героїв Титанік, він ризикнув би отримати багато негативної реакції за використання трагедії і був би дуже важко вшанувати жертв так, як він хотів, тому вибрати фальшивих персонажів, безумовно, було найкраще рішення.

Маскування Брюса Вейна Паттінсона — його найкраща відмінність від Бетмена

10 цікавих фактів про фільм «Титанік»

Свого часу Титанік був найбільшим туристичним лайнером. Страшний випадок стався 15 квітня 1912, в результаті зіткнення пасажирського лайнера з айсбергом він дуже швидко пішов на дно. Загинуло понад півтори тисячі пасажирів та членів екіпажу, лише 708 людей врятувалось. На основі цих трагічних подій з’явився однойменний фільм Джеймса Кемерона «Титанік», який поправу вважають одним з найбільш романтичних за всю історію кіно.

1. З фільмом «Титанік» пов’язано досить багато цікавих фактів і перш за все багато кого цікавить скільки обійшлась кінострічка своїм творцям. Якщо розглянути остаточні витрати, то кожна хвилина готової картини коштує близько одного мільйона доларів.
2. Малюнок, на якому зображена Роуз, зробив власноруч сам Джеймс Кемерон і до речі саме його рука, а не рука Леонардо Ді Капріо з’являється в кадрі. Автором всіх інших малюнків з альбому головного героя також є Джеймс Кемерон.

Квиток першого класу на лайнер Титанік

3. Практично жодний фільм не обходиться без кіноляпів. Винятком не став і «Титанік». У фільмі є епізод де капітан лайнера Сміт заварює чай в пакетику. 1912 року, коли відбувались події фільму, таким чином чай ще не додумалися пакувати.
4. Дуже багато фінансів пішло на те, щоб максимально передати красу та неймовірну розкіш на кораблі. Це і не дивно адже найдорожчий квиток першого класу на Титанік коштував 4350 доларів, що сьогодні еквівалентно близько 75 тисяч доларів. Це був лайнер подорож на якому могли собі дозволити дійсно тільки найбільш успішні люди того часу.

Макет Титаніка на пляжі Розаріто

5. У фільмі було використано макет в натуральну величину, який збудували на пляжі Розаріто який находиться на північному заході Мексики, а більшість сцен, де герої перебували у воді, знімались в басейні глибиною близько одного метра. Задня частина макета була зведена на гідравлічній платформі, завдяки якій імітувалось затоплення корабля.
6. Під час зйомки сцени, коли лайнер приймав практично вертикальне положення, на знімальному майданчику було залучено майже сто каскадерів, які падали вниз. Для того щоб остаточно відзняти цю сцену було зроблено аж 10 дублів.

Басейн на знімальному майданчику

7. Пальто Роуз у фінальних сценах, коли корабель йде на дно, було на декілька розмірів більше. Це було зроблено для того, щоб зробити героїню більш тендітною та вразливою.
8. Кейт Уінслет на зйомках фільму була одною з небагатьох акторів, які відмовились від використання гідрокостюму, через що вона навіть отримала пневмонію. Акторка дійсно мерзнула на знімальному майданчику і тому сцени за її участі виглядають настільки реалістичними.
9. Неймовірно емоційна сцена в якій Роуз дякує Джеку, за своє спасіння є повністю імпровізацією акторів.
10. За всі три години фільму Джек жодного разу не сказав «Я кохаю тебе», а Роуз вимовила цю фразу лише один раз в кінці фільму.

Якщо ви знайшли помилку в нашій статті, будь ласка, повідомте нам.