Оселя

Найближчий родич сливи – мигдаль цінний не м’якоттю плодів, а ядром, що ховається всередині кісточки, – скарбницею поживних речовин і мікроелементів. У пору цвітіння мигдальне дерево стає справжньою окрасою ділянки, наповнюючи повітря п’янким ароматом.

Опис мигдального дерева

Помилково зараховується обивателями до горіхів, мигдаль належить до кісточкових рослин роду слива. Залежно від сорту (а їх понад 40) він може мати вигляд як дерева, так і куща. Має потужну кореневу систему, здатну діставати воду з глибини до 4-5 м. Невимогливий до ґрунтів, але найкраще почувається на легких і родючих ґрунтах. У місцях заболочених і закислених росте погано.

Форма крони може бути пірамідальною або розлогою. Рослина має здатність сильно розгалужуватися, тому потребує регулярної формуючої обрізки. Плодоносити починає на 4-5 рік після посадки. Крім джерела смачних плодів, мигдальне дерево – декоративна рослина, здатна прикрасити будь-який сад. Одиночні великі білі або рожеві квітки мають сильний аромат, що приваблюють бджіл, тому мигдаль цінується і як ранній медонос.

Де росте мигдальне дерево?

Теплолюбне дерево мигдального горіха активно росте та плодоносить у регіонах з м’якими зимами: у Криму, на Кавказі, у Середземномор’ї, Середній Азії, США. Хоча мигдаль легко переносить зимове зниження температури до -30 ° С, весняні заморозки погано позначаються на його здатності до плодоношення. З цієї причини в середній смузі воно вирощується як декоративна рослина.

Як виглядає мигдальне дерево?

Максимальне поширення набув мигдаль звичайний. Це рослина з гладкою корою та пагонами сірого кольору. Висота мигдального дерева може досягати 10 м, але в середньому зупиняється на позначці 5-6 м. Листя має загострену ланцетну форму і рівномірне темно-зелене забарвлення. Кріпляться на коротких пагінцях коричневого кольору. Пагони бувають двох видів: генеративні (короткі) та вегетативні (довгі). Мигдальне дерево схильне сильно розгалужуватися, термін життя кожного живця становить 5-6 років. Квітки великі (до 4 см), поодинокі, сильний аромат.

Як цвіте мигдалеве дерево?

У регіонах з м’яким кліматом цвітіння мигдалю можна спостерігати із січня до березня. У південних регіонах Росії бутони на ньому починають розпускатися у квітні. Квітне мигдальне дерево вкрите піною білих або рожевих пелюсток, що виділяють солодкий, з ледь вловимою гіркуватістю аромат. Форма квіток келихоподібна, діаметр від 2,5 до 4 см. Залежно від сорту квітки можуть бути як простими, так і махровими.

Мигдальне дерево – врожайність

Перший урожай мигдальне дерево приносить на 4-5 рік після посадки. Здатність до плодоношення зберігається до 50 років, досягаючи максимуму в 15-20-річному віці. На кількість та якість плодів впливає безліч факторів: сорт та вік рослини, регіон зростання, кількість сонячного світла. Середній урожай мигдалю з одного дерева – 8-10 кг очищених ядер.

Мигдальне дерево – сорти

Найкращі види мигдалю були створені на основі дикорослих його видів і поєднують у собі високі харчові характеристики зі здатністю легко переносити природні примхи:

• Десертний – висота до 5 м. Цвіте у травні, бутони великі, яскраво-рожеві. Плоди великі, приємного смаку, дозрівають у вересні.
• Форос – висота до 4 м, крона розлога. Цвіте у травні, бутони середні, ніжно-рожеві. Плоди великі та м’якошкаралупні.
• Словенія – висота до 6 м, крона куляста. Перший урожай на 6-й рік після посадки. Плоди великі, легко чистяться, дозрівають у вересні.
• Нікітський 62 – висота до 5 м, районована для південних регіонів. Боїться заморозків, самобезплідний. Плоди солодкі, містять багато олій.

Серед декоративних сортів можна виділити мигдаль трилопатевий «Розенмунд». Ця розлога рослина до 3 м заввишки навесні покривається яскраво-рожевими махровими бутонами. Цвітіння настає наприкінці квітня ще до появи листя. Квітки середнього розміру, щільно притиснуті одна до одної. Мають приємний ніжний аромат зі слабкою мигдальною гіркотою. Плоди неїстівні, зав’язуються дуже рідко.

Мигдальне дерево – умови для вирощування

Виростити на своїй ділянці дерево з мигдальними горіхами дуже легко:

Вибираємо саджанець.

Краще не ризикувати та садити сорти та гібриди, які районовані для вирощування у даній місцевості. Корінний мешканець спекотних східних країн, мигдаль спокійно переносить зимові морози до -35 ° С, але при цьому страждає від весняних заморозків, які згубно впливають на майбутню зав’язь. У районах із суворими зимами та затяжною весняною негодою мигдальні дерева вирощують як декоративні рослини.

Визначаємо ділянку.

Мигдальні дерева пристосувалися виживати у посушливих регіонах із дуже спекотним кліматом. Це зробило їх не вимогливими до якості ґрунту: підходять як багаті чорноземні ділянки, так і убогі кам’янисті або піщані. Єдине чого вони не переносять – застій ґрунтових вод та кислу реакцію ґрунту. Оптимальним варіантом, щоб посадити саджанець мигдального дерева, буде добре освітлена і захищена від сильного вітру територія з легким і насиченим поживними речовинами ґрунтом.

Підбираємо компанію для саджанця.

Щоб мигдальне дерево дало врожай, його потрібно запилити. Залежно від сорту можливі два варіанти: перехресне запилення (прийдеться висадити ще кілька родинних саджанців на невеликій відстані один від одного) або запилення комахами (неподалік слід поставити кілька вуликів з бджолами).

Мигдальне дерево – посадка

Після того, як визначено сорт та вибрано оптимальне місце для вирощування мигдалю, можна приступати до посадкових робіт. Їх краще планувати на осінь, тому що весняна посадка часто призводить до загибелі саджанця або суттєвого уповільнення його розвитку.

Розглянемо поетапно, як посадити мигдалеве дерево:

• Під кожен саджанець викопуємо посадкову яму приблизно 60х60 см. Відстань між саджанцями витримуємо не менше ніж 4 м.
• На дно ями укладаємо товстий шар дренажу (уламки цегли, щебінь, гравій), який необхідний для відведення води.
• Наповнюємо яму до половини ґрунтово-піщано-дерновою сумішшю (співвідношення 1:2:3) з додаванням перегною (5,5 кг) та суперфосфату (0,5 кг). При необхідності знижуємо кислотність додаванням доломітового борошна або вапна.
• Встановлюємо в яму опору, якою потім підв’яжемо саджанець мигдального дерева.
• Коріння саджанця покриваємо глиняною бовтанкою, а потім акуратно розправляємо всередині ями. При цьому коренева шийка має залишатися над рівнем ґрунту.
• Обережно засипаємо яму землею.
• Мульчуємо ґрунт навколо мигдального дерева торфом, попередньо рясно (не менше 12 л) полив.

Мигдальне дерево – догляд

Перші роки після посадки догляд за мигдальним деревом полягає в регулярному видаленні бур’янів з пріствольного кола, розпушуванні в ньому ґрунту та поливах. При зрошенні важливо витримати «золоту середину», давши рослині необхідну кількість рідини та не допустивши застійних явищ із подальшим загниванням стовбура та коріння. У цей час саджанець кидає всі сили на зміцненні підземної (кореневої) частини, тому зовні майже змінюється.

Коли процес укорінення завершується, настає фаза активного зростання надземної частини. Мигдальне дерево стрімко додає у зростанні та обсязі, випускаючи все нові та нові пагони. До обов’язкового догляду додається регулярне внесення добрив (їх потрібно чимало, адже дерево, що швидко росте, витрачає багато сил і виснажує грунт) і формуюча обрізка (без неї крона дуже швидко загущується). При сприятливому збігу обставин вже на 5 рік після посадки можна поласувати першим урожаєм смачних та дуже корисних мигдальних горішків.

Чим підгодувати мигдалеве дерево навесні?

У весняний період мигдаль як ніколи потребує азоту. Цей мікроелемент необхідний для зростання пагонів та закладання бутонів. Добриво мигдального дерева азотом виробляють наприкінці квітня-початку травня, розчиняючи у воді 25 г аміачної селітри і вносячи її в ствол. Аміачне підживлення можна об’єднати з медовмісним. Щоб збагатити ґрунт, наситивши його не тільки азотом, а й киснем, а також залучити до мигдальних дерев комах-запилювачів, рекомендується висадити між ними сидерати (люцерна, горох, гірчиця, люпин та інші культури).

Як формувати мигдальне дерево?

Для повноцінного визрівання врожаю необхідне сонячне світло, тому важливо розуміти, як правильно обрізати мигдалеве дерево. Обрізку мигдалю роблять двічі на рік, на початку та наприкінці вегетаційного періоду. Це дозволяє зберегти сили дерева і уникнути загущення крони.

Після посадки саджанці обрізають на висоті 1,2 м, формуючи штамб 80 см і крону 40 см. На штамбі всі пагони обрізають в кільце, а в зоні кронування – вкорочують на 2-3 вічка. Найсильніших 3-4 пагінці залишають, вони надалі стануть скелетними гілками. Так за кілька років формують чашоподібну крону. Обрізка дорослих дерев має на увазі видалення кривих, пошкоджених та поламаних пагонів. Старі та давно не обрізані мигдальні дерева можна омолодити, провівши радикальну обрізку.

Як розмножити мигдалеве дерево?

У природі розмноження мигдалю відбувається насінням, у культурі частіше використовуються вегетативні способи: кореневою порослю та живцюванням. Мигдаль штамбовий декоративний можна розмножити окуліруванням, використовуючи як підщепу сливку. Розглянемо докладніше, як виростити мигдальне дерево з живця:

Матеріал для розмноження заготовляють у липні, обрізаючи сильні живці не менше 15 см завдовжки, що мають два вузли, що одеревіли, але ще не втратили гнучкість. Живці вкорінюють у шкілці, де вони й зимуватимуть. Грунт там повинен бути поживним і пухким (суміш родючої землі та торфу). На зиму шкілку обов’язково вкривають від морозів лутрасилом, соломою або опалим листям.

Мигдальне дерево: опис, посадка та догляд

Мигдаль цінується за їстівне ядро ​​кісточки, в якому сконцентрована маса мікроелементів та поживних речовин. Жителям півдня України не складно забезпечити сприятливі для мигдалю умови вирощування. Однак цю теплолюбну рослину можна висаджувати і в центральній Україні. У регіонах із теплими зимами дерево плодоносить через 5 років після посадки. Середня врожайність з 1 дерева — близько 10 кг. очищених ядер. Отримувати солодкі горіхи можна протягом 50 років, якщо вибрати відповідний сорт і дотримуватись правил агротехніки. У цій статті ми розповімо, як виростити мигдаль і правильно доглядати за ним.

Опис рослини

Мигдальне дерево – не горіх, як багато кто думає, а кісточкова рослина з роду слив. Мигдаль звичайний є рослиною з сірими пагонами і гладкою корою. У висоту досягає 6-10 м. Листя загострене, темно-зелене. Дерево сильно гілкується, навесні покривається великими одиночними квітками з сильним ароматом.

Як цвіте мигдальне дерево?

Цвітіння мигдальних дерев припадає на період з січня до березня, але це тільки в тих регіонах, де зима особливо тепла. Якщо ж брати Україну, то в південних регіонах бутони з’являються у квітні, а ось у середній смузі, де холодніша і довша зима, цвітіння рослин можна очікувати тільки в травні. Починає цвісти мигдаль після посадки лише на 4-5 рік. Цвітіння мигдалю – видовище незабутнє, і фото, представлені у статті, тому підтвердження. Саме тому багато садівників задаються питанням, як виростити мигдальне дерево на своїй ділянці. Під час цвітіння гілки просто усипані білими чи ніжно-рожевими квітами. Квітки можуть бути прості або махрові, діаметром від 2 до 6 см. Період цвітіння продовжується протягом трьох тижнів.

Мигдальне дерево: врожайність, сорти

Популярні види та сорти

Якщо ви хочете виростити мигдаль на дачі, в першу чергу потрібно вибрати відповідний сорт серед більш ніж 40 різновидів чагарників і дерев. При виборі слід враховувати харчові властивості та стійкість рослини до місцевих погодних умов.

1. Форос. Доросле дерево з розлогою кроною досягає у висоту 4 м. Цвітіння настає у травні, квіти ніжно-рожеві. Плоди великі, шкаралупа кісточок м’яка.
2. Десертний. Виростає до 5 м. Дозрівання плодів відбувається у вересні. Плоди приємні на смак, великі.
3. Нікітський 62. Ідеальний варіант для вирощування у південних регіонах. Дерево цього сорту боїться заморозків. Плоди солодкі. Висота дорослого дерева – до 5 м.
4. Словенія. Найвищий сорт — до 6 м. З віком крона набуває форми кулі. Урожай дає лише за 6 років. Дозрівання плодів відбувається у вересні. Плоди великі.

Якщо дерево висаджується з метою прикраси ділянки, а не для отримання мигдалю, потрібний сорт – Розенмунд. Рослина досягає всього 3 м. заввишки, а навесні покривається красивими махровими бутонами яскраво-рожевого кольору.

Нюанси вирощування мигдалю з кісточки

Багатьох цікавить, як виростити мигдаль з кісточки? Досвідчені садівники рекомендують до того, як займатися безпосередньо вирощуванням мигдалю з кісточки в домашніх умовах, виконати таку послідовність дій:

1. Вибрати сорт з урахуванням кліматичних особливостей конкретної місцевості. Справа в тому, що при сильних весняних заморозках зав’язі опадають, тому в регіонах з суворою зимою та затяжною весною садять сорти, що підходять тільки для декоративних цілей.
2. Визначитись з місцем посадки. Дерева не вимогливі до якості грунту, але погано переносять кислий грунт та вологі ділянки з високим рівнем грунтових вод.
3. Не забути про «компанію» для мигдалю. Щоб дерево давало урожай, його треба запилювати. Є сорти з перехресним запиленням та комахозапильні. У першому випадку потрібно посадити поряд родинні саджанці, у другому — встановити вулики неподалік.

Алгоритм посадки

Виростити саджанець мигдалю з кісточки можна в кімнатних умовах, але коли рослина набере сили, настане час пересаджувати дерево в грунт. Оптимальний сезон для посадки мигдалю на ділянці – осінь. Алгоритм дій наступний:

1. Викопати яму габаритами 60х60 см.
2. На дно посадкової ями укласти шар дренажу (жвір, щебінь).
3. До половини наповнити яму сумішшю грунту, піску та дерну у співвідношенні 1:2:3, підмішуючи 5 кг. перегною та 500 г. суперфосфату.
4. Встановити в яму опору для подальшої підв’язки саджанця.
5. Коріння молодого деревця обмазати глиняною бовтанкою, опустити в яму та акуратно розправити.
6. Засипати посадкову яму землею.
7. Рясно полити грунт навколо ствола 12 літрами води.
8. Замульчувати ствол коло торфом.

Особливості догляду

При вирощуванні мигдалю в саду догляд у перші роки після посадки полягає у видаленні бур’янів, розпушуванні грунту та своєчасному поливі. Важливо знати, коли та чим підгодувати декоративний мигдаль, вчасно обрізати крону. Якщо ви посадили плодоносячий сорт, то вже через 5 років можна отримати врожай корисних смачних горішків.

Правила поливу

Один з секретів, як виростити мигдальне дерево красивим та здоровим, полягає у правильному поливі. Посаджене навесні деревце потребує постійного зволоження. Коли саджанець піде на зріст, поливи скорочують. У разі осінньої посадки мигдаль менш вимогливий до поливу. Надлишок вологи шкідливіший, ніж дефіцит: від нестачі час цвітіння скорочується, а при надлишку коренева система загниє, і кущ слабшає.

Варіанти підживлення

Навесні мигдалю потрібний азот. Цей елемент стимулює зростання пагонів та закладку бутонів. Добриво вносять на початку травня. На 1 деревце потрібно 25 г. аміачної селітри. Можна додати мідь. Рекомендується поряд з деревом посадити сидерати (наприклад, горох або люцерну) для залучення комах-запилювачів.

У процесі вирощування та догляду мигдаль удобрюють 3 рази за сезон:

• навесні на початку цвітіння — азотом;
• у травні – комплексними туками;
• після цвітіння наприкінці серпня – на початку вересня – калієм і фосфором.

Дозування підбирають з урахуванням складу грунту та віку рослини.

Обрізка

Урожайність рослини залежить від того, чи достатньо дереву сонячного світла. Тому важливо регулярно проріджувати та формувати крону, прибираючи зайві гілки. Правила обрізки такі:

1. Обрізку проводять 2 рази на рік, на початку та наприкінці вегетаційного періоду.
2. Молоді деревця обрізають до висоти 1,2 м. Пагони обрізають у кільце.
3. У дорослих дерев видаляють пошкоджені, криві пагони.

Як захистити мигдальне дерево від хвороб та шкідників?

Якщо ви хочете, щоб дерево тішило вас своєю красою і давало плоди, важливо вживати заходів профілактики захисту рослин від хвороб і шкідників. Найбільш часто зустрічаються хвороби: парша, іржа, сіра гнилизна і моноліальний опік. Основні шкідники: сливова плодожерка, попелиця, листовійка, короїд-заболонник та мигдальний сім’яїд.

Для профілактики рекомендують щороку проріджувати крону дерев, обрізати хворі гілки, видаляти з пріствольного кола рослинні рештки. Бажано також розпушувати грунт, боротися з мурашниками та не допускати надлишку вологи в грунті.

Способи розмноження мигдалю

Дикий мигдаль розмножується насінням, а окультурені сорти – живцюванням і кореневою порослю. Розмножувати насінням ризиковано – невідомо, що виросте з кісточки і яким буде вміст амігдаліну в горіхах. Через останнє плоди рослини не рекомендується вживати без термічної обробки.

Незважаючи на те, що мигдаль у природних умовах розмножується насінням, садівники найчастіше використовують вегетативні методи розмноження, оскільки вони дозволяють швидше отримати квітучу рослину.

Живцюванням

Підходящий час для черенкування – кінець червня та липень. На живці зрізають міцні гілочки з двома міжвузлями, довжиною не менше 15 см. Живці для посадки потрібно вибирати не повністю одревеснілі і ще гнучкі.

Місце для укорінення живців має бути помірно освітлене. Перед посадкою ділянку потрібно підготувати: внести легку компостну землю, торф та пісок у рівних пропорціях, перекопати.

Живці замочити в будь-якому стимуляторі коренеутворення на 12 годин, після чого висадити на підготовлене місце. Зверху краще зробити невеликий парничок для збереження необхідної вологості. Коріння утворюється приблизно через 2-3 тижні.

Щепленням

Щеплювати мигдаль можна на сливу, аличу та терен. Процедуру щеплення краще проводити навесні при встановленні стабільно теплої погоди. Для цього зрізають міцний держак, з нього акуратно зрізають бруньку з корою та невеликою смугою деревини. На підщепі роблять чистим інструментом надріз кори у вигляді букви «Т», куди і вставляють щеплення, залишивши нирку відкритою. Потім щеплення щільно фіксують до підщепи садовою стрічкою і смужкою тканини.

Відведеннями

Мигдаль легко можна розмножити відведеннями. Для цього молоді гілки, які ще не втратили гнучкість, потрібно пригнути до землі, закріпити і прикопати шаром грунту завтовшки 16–20 см. Приблизно через рік утворюється сильна коренева система і молоду рослину можна буде пересадити на нове місце у відкритий грунт.

За молодою рослиною слід доглядати, як і інші кісточкові культури: видаляти бур’яну рослинність, розпушувати і поливати. У міру зростання знадобиться щорічне формування крони. Добриво для мигдалю так само потрібне, як і іншим культурам. Навесні будуть потрібні азотні добрива, а влітку можна підгодувати органікою.

Мигдаль в саду прикрасить будь-яку ділянку, а вирощування і догляд за цією чудовою рослиною буде під силу навіть садівнику-початківцю.

Підготовка до зимівлі

Рослина здатна переносити короткочасні зимові заморозки. Навіть якщо верхівки пагонів замерзнуть, після обрізки рослина швидко відновиться. Небезпечніші весняні заморозки, здатні порушити процес бутонізації. Щоб рослина легше пережила холод, восени його удобрюють калієм і фосфором, а влітку прищипують молоді пагони. Екстрена міра захисту від весняних заморозків – використовувати покривний матеріал або димові шашки.